Всегда были интересны причины загорания авто на бензине, если это не электрика и не дыры в топливопроводе. Что же тогда?
для информации, нарыл у себя
Статистика пожеж свідчить, що щороку на Україні вогнем знищуються сотні автотранспортних засобів (АТЗ). Їх кількість для легкових автомобілів складає близько 67 %, а для вантажних близько 17% від загальної кількості пожеж та загорань на АТЗ.
Сучасний автомобіль — складне поєднання технічних пристроїв і комплексів, що є одним з останніх досягнень науки, інженерної думки та виробни¬цтва; проте пожежі автомобілів — достатньо розповсюджене явище.
Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт»[1]: автомобільний транспортний засіб (далі — АТЗ) — колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.
Пожежна небезпека АТЗ обумовлюється наявністю в ньому великої кількості горючих матеріалів і джерел запалювання, а також умов для утворення горючого середовища. Перш за все, вона визначається горючим навантаженням, яке є сукупністю горючих матеріалів, з яких виготовлені окремі вузли та деталі, а також горючих речовин, які використовуються як експлуатаційні. Пожежна небезпека цих матеріалів характеризується їх здатністю займатися, утворювати пожежонебезпечні концентрації, вибухати та горіти.
Основними відсіками АТЗ є [2]:
• моторний;
• багажний (вантажний);
• пасажирський.
За статистикою найбільша кількість пожеж АТЗ виникає в моторних відсіках. Горюче навантаження яких складають вузли та деталі системи двигуна, а також допоміжні агрегати, що перетворюють різні види енергії. Все це об'єднано в єдину діючу систему, компоненти якої розміщені в безпосередній близькості один від одного.
Однією з найбільш пожежонебезпечних систем моторного відсіку АТЗ є паливна система. Вона включає в себе фрагменти металевих паливопроводів, гнучкі прогумовані шланги, паливні фільтри, бензонасос, карбюратор, впускний колектор. Залежно від типа системи живлення двигуна паливопроводи можуть працювати під надлишковим тиском, розрідженням і при атмосферному тиску. Місця з'єднань елементів паливної системи герметизують за допомогою хомутів. Відсутність таких хомутів, їх ослаблення може призвести до розгерметизації паливної системи та витікання палива. Найбільш пожежонебезпечним є випадки розгерметизації паливопроводів, що знаходяться під надлишковим тиском.
У бортовій електромережі складовими горючого навантаження є: ізоляція струмопровідних жил ділянок електропроводів і корпуси та радіодеталі електронних вузлів. В якості ізоляторів використовується поліетилен, полівінілхлоридний пластик і гума. Плати в електронних вузлах виготовляються з паперово-шаруватого пластику або склопластику. У корпусах і радіодеталях використовуються пластичні маси, компаунди, просочений папір, лакофарбові матеріали і т. п.
У салоні АТЗ основне горюче навантаження несуть складові внутрішнього оздоблення (панель приладів, передні і задні сидіння, оббивка стелі, підлоги, дверей і т. п.) та ізоляція електропроводів. Більшість з них виготовлені з горючих полімерних матеріалів.
У багажному відсіку, залежно від типу кузова, горюче навантажень складають матеріали його оздоблення, ємності із запасом експлуатаційних рідин вантаж, що перевозиться, бак з паливом і т. п.
Залежно від виду матеріалу, що горить, всі пожежі АТЗ можна розділити на наступні групи [2]:
• пожежі твердих матеріалів (дерева, полімерних матеріалів, гумовотехнічних виробів, технічних тканин, корду на полімерній основі, ізоляції струмопровідних електропроводів із поліетилену, полівінілхлоридного пластику і гуми, плат із паперово-шаруватого пластику або склопластику, пластичних мас, компаундів, просоченого паперу, лакофарбових матеріалів і т. п.);
• пожежі рідких палив і мастильних матеріалів (бензини та дизельні палива; гальмівні й охолоджуючі рідини; антикорозійні склади й автоконсерванта);
• пожежі електрообладнання під напругою.
У відсіках АТЗ можлива поява спалахів і займань різної фізичної (хімічної) природи та теплової потужності.
Основні джерела займання, які характерні для АТЗ можна розділити на наступні групи [2]:
1) теплові прояви електричної енергії (коротке замикання, перевантаження електричних мереж і електрообладнання, електричні іскри та розряди статичної електрики);
2) теплові прояви механічної енергії (іскри від удару твердих тіл, виділення теплоти при терті);
3) теплові прояви хімічних реакцій (відкритий вогонь, розжарені продукти згоряння іскри й екзотермічні реакції хімічних речовин).
Статистика свідчить, що однією з основних причин пожеж АТЗ є різні несправності й аварії електроустаткування, які супроводжуються відповідними тепловими проявами електричної енергії.
Іскріння й електрична дуга — найбільш поширені причини загорянь АТЗ. Від дуги спалахують практично всі горючі речовини в результаті її безпосередньої дії, або від світлового випромінювання та крапель розплавленого металу. Температура електричної дуги може сягати 1500-4000 °С [2]. Іскріння виникає внаслідок слабкого контакту струмопровідних елементів, розмикання електричної мережі запобіжних пристроїв, розриву мережі внаслідок механічних пошкоджень, при електричному зварюванні та різанні металу, а також на колекторах електричного устаткування внаслідок засмічення.
Займанню ізоляції кабелів і проводів сприяє їх старіння й ушкодження в процесі експлуатації. Старіння ізоляції відбувається через дію високої температури та вплив агресивного навколишнього середовища (пари палива і мастил, гарячої води тощо), а також у результаті механічних ушкоджень.
Теплове старіння ізоляції найчастіше відбувається при перевантаженні електромереж. Підвищення температури провідника на 8 °С вище допустимої, зменшує термін служби ізоляції вдвічі. Через старіння знижуються еластичність і механічна міцність ізоляції; підвищується ймовірність пробою ізоляції, місцевих перегрівів мережі, виникнення спалахів, займань і пожеж.
Досить часто виникають спалахи пароповітряних сумішей горючих рідин, що витікають з паливної або гідравлічної систем унаслідок іскроутворення на контактних поверхнях навісного електрообладнання або внаслідок розрядів статичної електрики. Розряди статичної електрики виникають при переливі палива в ємності з полімерних матеріалів, а також можуть накопичуватися на поверхні АТЗ під час руху.
Іскри від удару твердих тіл, як результат теплового прояву механічної енергії, утворюються при достатній силі удару та є розжареними до світіння частинками металу розміром 0,1-0,5 мм. Не зважаючи на досить високу температуру (1200-1900 °С [2]), такі іскри не є потужними джерелами займання, бо мають малий запас теплової енергії та незначну тривалість існування. Більш небезпечними є іскри не ті, що летять, а нерухомі, які після висічення падають на яку-небудь перепону. Нерухомі іскри, що потрапили на поверхню волокнистих речовин, утворюють осередки тління. Висічення іскор в АТЗ може бути викликане різними причинами: від ударів сталевими інструментами; при ударах швидкорухомих механізмів об нерухомі частини (наприклад, в автомобільних вентиляторах); при виході з ладу швидкорухомих деталей і т. п. Більшу запалювальну здатність мають іскри, що виникають від ударів алюмінієвих предметів по окисленій металевій поверхні.
Результатом теплового прояву механічної енергії також являється розігрівання тіл унаслідок тертя. Розігрівання тіл унаслідок тертя при взаємному переміщенні залежить від стану поверхонь тіл, що труться, якості їх мастила, тиску тіл один на одного й умов відведення теплоти в навколишнє середовище.
В залежності від стану поверхонь тіл які труться та їх змащення виділяють наступні види тертя: сухе (при повній відсутності змащення поверхонь); граничне (при дуже тонкому шарі змащення); напівсухе (одночасно граничне і сухе); рідинне (поверхні повністю розділені шаром змащення); напіврідинне (одночасно рідинне, граничне і сухе).
Іскри, як результат теплового прояву хімічної енергії, є твердими розжареними частинками, що утворюються при неповному згорянні палива. Температура таких іскор достатньо висока і знаходиться у межах 600-900 °С [2], тобто більше температури займання всіх горючих речовин. Але запас їх теплової енергії є невеликим унаслідок малих розмірів іскор. Час існування іскор також невеликий у зв'язку з їх швидким згорянням або охолоджуванням при осіданні. Отже, іскри здатні запалювати тільки підготовлені до горіння речовини (газо- і пароповітряні суміші, пил, що осів, волокнисті матеріали і т. п.).
Відкритий вогонь, як результат теплового прояву хімічної енергії, може виникнути при використанні факелів і паяльних ламп, палінні, проведенні газо- та електрозварювальних робіт, умисному підпалі тощо.
Таким чином, до чинників пожежо – і вибухонебезпеки відсіків і АТЗ в цілому можна віднести:
- використання горючих речовин і матеріалів;
- утворення в об’ємі відсіку, усередині систем і пристроїв пожежо – і вибухопожежонебезпечному середовищі джерел займання;
- виникнення умов, сприятливих для розвитку горіння і розповсюдження пожежі, що почалася.
Аналіз причин виникнення пожеж на АТЗ показує, що найчастіше первинними є спалахи горючих рідин внаслідок витоку з паливної і гідравлічної систем, а також несправності електроустаткування.