Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Вам не пришло письмо с кодом активации?
29-03-2024, 04:34:36
684090 Сообщений в 14296 Тем от 22213 Пользователей
Последний пользователь: Michailqha
Google Искать через Google на этом сайте animedk.net
Украинский Кадетт Клуб  |  Главная  |  Юмор  |  Анекдоты  |  Полезные притчи. 0 Пользователей и 1 Гость смотрят эту тему. « предыдущая тема следующая тема »
Страниц: ««« 1 2 [3] 4 »»»
Автор Тема: Полезные притчи.  (Прочитано 26595 раз)
monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #30 : 22-07-2014, 21:35:23 »

Это не совсем притча...
Скорее моральный тест...

И тут, по моему мнению, не правильно поставлен сам вопрос...
 "Кого из них вы возьмёте в попутчики..."
Лучше бы спросили типа:
"Ваши действия..."
или
"Как бы вы поступили..."

Тогда б можно было бы ответить:

"Я бы отдал ключи от автомобиля своему старому другу
 и попросил бы его отвезти пожилую женщину в больницу.
А сам же в это время остался с женщиной моей мечты".


 Подмигивает
молодец Очень рад все правильно Подмигивает
Записан

Yarik


Карма: +142/-0
Сообщений: 17021


Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 15.11.2007


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #31 : 15-10-2014, 18:50:59 »

Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #32 : 25-10-2014, 19:12:18 »

Сказка о криворуких ебл@нах

Каждый вечер, когда солнце прячется за верхушки сосен, на небе зажигаются звезды, а где-то в лесу неподалеку начинает ухать сова, которую мы уже два месяца не можем поймать, чтобы сварить из нее суп, - так вот: каждый раз, когда на нашу свалку опускается темнота, вся детвора собирается вокруг ржавого чайника в пустой нефтяной цистерне на западной окраине, чтобы попить кипятка, съесть по кусочку сахара и послушать сказку на ночь.

Урчит, закипая, чайник. Ухает сова. Восемь носов выжидательно пошмыгивают. Восемь пар глаз внимательно следят за мной.

- О чем же вам сегодня рассказать, внучки? - тяну время. - Может, о том, как шестьдесят лет тому назад у Мумусика, на котором мы с Лебедевым ехали в этнографическую экспедицию, провалился двигатель?

- Нет, дедушка. Только не про двигатель и не про Лебедева. Мы про двигатель и про Лебедева уже сто раз слышали.

- Хорошо, - нехотя соглашаюсь я. - Может, тогда про старого педофила?

- Дедушка, - тоненьким голоском просит самая маленькая девочка, - пожалуйста, только не про старого педофила. Сил наших больше нет про старого педофила слушать.

- Ладно, не буду, - киваю я, почесывая бороду. - О чем же тогда? Может быть, о королеве перевернутого планкинга - самой красивой девочке во всей...

- Дедушка, - грозно рявкает самый старший мальчик, сжимая кулаки, - если ты опять начнешь про нее, то мы снова отберем у тебя кислородную подушку и намажем горчицей твою клистирную трубку.

- Ну, - затихаю я, - тогда даже и не знаю, о чем вам рассказать. Злые вы. Подушку они отберут, ишь...

Свистит вскипевший чайник. Восемь тяжелых детских вздохов повисают над столом. Восемь пар глаз готовы разрыдаться.

И тут самая маленькая девочка жалобно просит:

- Дедушка, а расскажи нам про криворуких ебл@нов!


Комната мгновенно наполняется звонкими перебивающими друг друга детскими голосами.

- Да, про ебл@нов! Про ебл@нов!

- И про печенье!

- И про мельника!

- И про курочек!

- И про китайские пресс-формы!

- И про то, почему в этой стране никогда ничего хорошего не будет!

Я машу руками:

- Ладно, ладно, будет вам сказка про криворуких ебл@нов, будет, только не шумите. Лучше разлейте-ка кипяток по консервным банкам. Слушайте.

И я начинаю рассказывать.


СКАЗКА О КРИВОРУКИХ ЕБЛ@НАХ

Давным-давно в одной стране жили люди. И были они несчастны. Потому что все, за что они только ни брались, получалось у них через жопу.

Спутники у них не запускались, а если и запускались, то падали. Машины получались уродскими и не ездили. Депутаты, которых они избирали в парламент, оказывались мудаками и гандон@ми. По дорогам, которые они строили, они же сами и не могли проехать, - а если даже могли, то собирались в огромные пробки, где стояли, сигналили и материли правительство. И законы у них были сплошь идиотские. И патриарх был у них какой-то мутный. И даже омбудсмен оказался обмудком. И пиво - невкусное. И диссертации - пизж@нные. И телевидение - подлое. И даже самые продвинутые и креативные люди от безысходности у них душили друг друга, разделывали в ванной, запихивали в багажник и потом шумно искали на весь интернет.

И вот днем эти люди строили ху@вые дороги и варили невкусное пиво, а по вечерам собирались в социальных сетях и обкладывали говном все подряд - и дороги, и пробки, и омбудсмена, и друг дружку. И думали - почему же у них все через жопу, а кругом - у@бок на у@бке. И никакого просвета впереди. И никакой надежды. Лишь одна радость была у них, если разобраться, - это королева перевернутого планкинга, то есть самая красивая во всей...
- Так, дедушка, мы тебя предупреждали. Варька, отними у него подушку! Петька, тащи сюда клистирную трубку! Мишка, беги на кухню за горчицей!

- Все, все, не буду, только подушку отдайте. Понял, все. Слушайте дальше.

В общем, все у них было плохо.

Нельзя сказать, что они ничего не делали. Делали. И номер выпускали с историями двадцати семи геев. И на амвоне в балаклавах плясали. И собирали в интернете сто тысяч одних только лайков под обращениями. И на митинги ходили. И даже повязывали на себя белые ленточки. И даже пели в автозаках пронзительные душевные песни.

Но ничего не помогало.

Поэтому каждый вечер они снова заходили в интернет, ныли там, плевались и недоумевали, почему во всех других странах люди и хумус вкусный готовят, и ботинки крепкие делают, и процессоры современные выпускают, а у них, за что они ни возьмутся, все равно в итоге получается один только гулаг, и даже омбудсмен - обмудок обмудком.

И вот в какой-то момент какой-то чувак и говорит им: "Все так и будет через жопу, пока с печеньем не разберетесь".

Тут все и примолкли, перестав обсуждать даже Диму Яковлева. "А при чем тут печенье?" - спрашивают.

"А при том, - говорит чувак. - Вот вы как печенье делаете?"

Ну, они ему и рассказали. Во всех подробностях.

Чтобы сделать печенье, нужен труд многих людей.

Крестьянин выращивает пшеницу и отвозит ее на мельницу.

Мельник мелет из пшеницы муку.

Птичница насыпает зернышек курочкам, чтобы получились яйца.

Доярка кормит коровку сеном и дергает за вымя, чтобы коровка дала молоко.

Нефтяник добывает нефть, заливает ее в трубу и отправляет за границу, чтобы из-за границы получить сладкий сахар, без которого печенье не получится. Ну и немножко нефти отправляет на нефтеперерабатывающий комбинат, чтобы там из нее сделали бензин и отправили на автозаправочную станцию.

На автозаправочной станции бензин заливают в бак автомобиля, на котором ездит водитель.

Водитель заправленной бензином машины привозит муку, молоко, яйца и сахар на кондитерскую фабрику, где отдает все это кондитерам.

Кондитеры берут яйца, молоко, муку, сахар, закладывают в большую железную машину и зовут главного технолога, чтобы тот нажал кнопку.

А главный технолог зовет главного инженера и спрашивает, пришли ли из Китая пресс-формы для печенья.

А главный инженер и отвечает: мол, пришли, но какие-то странные. У@бищные какие-то. Че-то китайцы там перепутали. Пару букв буквально.

А главный технолог и спрашивает - как же тогда быть?

А главный инженер ему и отвечает: да п@хуй - ставь какие есть и ху@рь себе печенье. Хер с ними, с двумя буквами-то. И так сойдет.

А главный технолог ставит и ху@рит.

Ревет большая стальная машина. Бурлят котлы. Мигают разноцветные лампочки. Играет национальный гимн. С конвейера сходит печенье, пакуется в коробки, загружается в фургоны и отправляется в магазин.

А потом в магазин приходят крестьянин, мельник, доярка, нефтяник, химик, заправщик и водитель. Покупают печенье и несут его домой, чтобы выпить с ним чаю. Вытаскивают печенье из сумки. Смотрят на него. Выключают не успевший закипеть чайник. Вздыхают. Вытаскивают из морозилки бутылку водки. Наливают полный стакан. Выпивают. И выходят в интернет, чтобы рассказать всем, в каком говне они все живут, что вокруг одни криворукие ебл@ны, что ничего и никогда хорошего не будет в этой стране, что президент у них - говно, и министры у них - говно, и заместители министров - говно, и лишь Дима Яковлев был не говно, но не уберегли его, и жизнь - говно, и надежды нет, и даже омбудсмен - обмудок, и руки опускаются, и никакого просвета, и как можно не пить, когда даже печенье - у@бищное.

И матерят власти.

И наливают по второй.

Вот как-то так и делаем печенье. Такой вот у нас особенный, стало быть, путь.

"Ну вот с печенья и начните, - говорит чувак, - поймайте, для начала, этого главного инженера и отпи@дите его за такие пресс-формы. А пока не отпи@дите, то и печенье у вас останется вот такое, и все остальное будет с ним гармонировать".

"Да иди ты в пи@ду, - отвечают ему люди. - Мы тут делом заняты, а ты к нам с ху@ней лезешь. У нас тут очередной ребенок непонятно от чего помер, и мы переживаем. У нас тут полицейское государство. У нас омбудсмен - обмудок. А ты тут со своим еб@ным печеньем. Не стыдно, а?"
Над столом висит тишина. Только иногда слышно, как в лесу ухает сова.

- А что, дедушка - говорит вдруг кто-то, - точно не поймали они того главного инженера? И так в говне дальше и жили?

- А, дедушка?

- Почему ты плачешь?

- Не плачь, дедушка!

- Варька, отдай ему подушку!

- Ну не плачь, дедушка, миленький, пожалуйста, ну не плачь!


* c1-vi.jpg (100.11 Кб, 800x534 - просмотрено 473 раз.)
Записан

Yarik


Карма: +142/-0
Сообщений: 17021


Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 15.11.2007


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #33 : 16-11-2014, 23:48:51 »

Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #34 : 15-01-2015, 22:11:46 »

Дружина і сусід



Чоловік заходить в душ в той час, як його дружина тільки закінчила митися. Лунає дверний дзвінок. Дружина нашвидку загортається в рушник і біжить відкривати. На порозі – сусід Боб. Побачивши її, Боб каже: «Я дам Вам 800 доларів, якщо Ви знімете рушник». Подумавши пару секунд, жінка робить це і стоїть перед Бобом гола. Боб дає їй 800 доларів і йде. Дружина одягає рушник назад і повертається у ванну.

- Хто це був? – Запитує чоловік.
- Боб – відповідає дружина.
- Прекрасно, – говорить чоловік, – він нічого не говорив про 800 доларів, які мені повинен?

Мораль: діліться з акціонерами інформацією про видані кредити, інакше Ви можете опинитися в неприємній ситуації.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #35 : 15-01-2015, 22:12:26 »

Священик і монахиня



Якось священик запропонував черниці підвезти її до будинку. Сівши в машину, вона закинула ногу за ногу так, що оголилося стегно. Священикові насилу вдалося уникнути аварії. Вирівнявши машину, він крадькома кладе руку їй на ногу. Монахиня каже:
- Отче, Ви пам’ятаєте Псалом 129?
Священик прибирає руку. Але, помінявши передачу, він знову кладе руку їй на ногу. Монахиня повторює:
- Батько, Ви пам’ятаєте Псалом 129?
Священик вибачається:
- Пробачте, сестра, але плоть слабка.
Добравшись до монастиря, черниця важко зітхає і виходить. Приїхавши до церкви, священик знаходить Псалом 129. У ньому йдеться: «Іди далі і шукай, вище ти знайдеш щастя».

Мораль: якщо Ви погано знаєте свою роботу, багато можливостей для розвитку пройдуть прямо у Вас перед носом.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #36 : 15-01-2015, 22:13:16 »

Бухгалтер, секретарка, менеджер і Джинн



Бухгалтер, секретарка і менеджер пішли обідати і знайшли античну лампу. Ні на що не сподіваючись, вони потерли її, і до свого здивування побачили перед собою Джина, який заявив:
- Я виконаю по одному бажанню кожного з вас.
- Я перша, я перша, - закричала секретарка – Я хочу зараз бути на Багамах, на катері, і не думати ні про що – і зникла.
- Тепер я, тепер я! – Каже бухгалтер – Хочу бути на Гаваях, відпочивати на пляжі, з масажем, нескінченним запасом Піна Колада і любов’ю всього мого життя – і теж зник.
- Тепер твоя черга, – каже Джинн менеджеру.
- Я хочу, щоб ті двоє повернулися в офіс після обіду.

Мораль: завжди давайте вашому босу висловитися першим.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #37 : 15-01-2015, 22:13:51 »

Орел і кролик



Орел сидів на дереві, відпочивав і нічого не робив. Маленький кролик побачив орла і запитав:
- А можна мені теж сидіти, як Ви, і нічого не робити?
- Звичайно, чому ні, – відповів той.
Кролик сів під деревом і став відпочивати. Раптом з’явилася лисиця, схопила кролика і з’їла його.

Мораль: щоб сидіти і нічого не робити, Ви повинні сидіти дуже, дуже високо.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #38 : 15-01-2015, 22:14:31 »

Два торговця взуттям в Африці



Велика взуттєва компанія відправила у відрядження до Африки продавця. Через тиждень він у телеграмі начальству написав такі слова:
«Забирайте мене звідси. Немає жодних перспектив. Тут всі ходять босоніж!»
Через деякий час компанія вирішила зробити ще одну спробу. Послали другого продавця.
«Це велика удача! – Із захопленням написав другий, – Надсилайте все, що є, ринок практично не обмежений! Тут всі ходять босоніж!»

Мораль: речі самі по собі не бувають поганими чи хорошими. Їх робить такими наше ставлення.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #39 : 15-01-2015, 22:15:27 »

Головне – знати, куди вдарити



Одного разу на одній з англійських фабрик вийшов з ладу паровий генератор. Яких тільки фахівців не запрошував фабрикант, але ніхто не зміг його полагодити. І ось одного разу прийшов незнайомий чоловік і сказав, що може полагодити генератор. Фабрикант здивувався, але вирішив дати майстру шанс.

Акуратно і методично той почав простукувати різні ділянки машини, уважно прислухаючись до звуків, які видавала металева поверхня. За десять хвилин він процокотів датчики тиску, термостати, підшипники і з’єднання, де, як він припускав, знаходиться пошкодження. Потім він підійшов до одного з колінчастих з’єднань і завдав несильний удар молотком. Ефект був миттєвим. Щось зрушилося, і паровий генератор заробив.

Фабрикант довго дякував майстра і попросив його надіслати рахунок, де були б розписані всі види робіт. Ось що було написано в рахунку:
За десять хвилин простукування – 1 фунт.
За знання того, куди потрібно вдарити – 9999 фунтів. Разом: 10000 фунтів.

Мораль: професіоналізм – це не вміння вдарити, а вміння вдарити саме туди, куди потрібно.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #40 : 15-01-2015, 22:16:25 »

Миші і кіт



В одному великому будинку жила мишача родина. Багато років миші жили щасливо і безтурботно, господарювали на кухні і з’їдали все, що могли знайти.
Але в один зовсім не прекрасний день прийшла біда. Господарі втомилися від мишачих набігів і завели кота. Кіт хотів будь-що-будь довести, чого він коштує, і став ганяти мишей по всьому будинку – вгору, на горище, вниз, у підвал, і, до жаху мишей, навіть піймав і з’їв кілька їх родичів!

Тоді одна з мишей скликала екстрену раду, щоб обговорити, як впоратися з ситуацією. Так як миші відрізнялися прекрасними творчими здібностями, вони влаштували «мозковий штурм» і придумали масу ідей, як позбутися кота: отруїти, застрелити, до смерті налякати і так далі.

Нарешті, заговорила найрозумніша миша:
- Чому б не прив’язати на шию коту дзвіночок? Тоді ми завжди будемо чути, де він, і встигнемо втекти і сховатися.

Усі вирішили, що це чудова ідея, стали плескати розумну мишу по спині і вітати з таким творчим рішенням. Але раптом, в розпал цих привітань, найменша мишка, яка сиділа в самому темному куточку і мовчала, встала і підняла лапку.

- Можна питання? – Несміливо пропищала вона.
- Звичайно, – сказав ватажок мишей, – питай.
- Я думаю, що це прекрасна ідея і все таке … І не хочу псувати вам задоволення, але … А хто з нас буде прив’язувати до кота дзвоник?

Мораль: Творчі ідеї прекрасні. Але тільки якщо вони продумані до кінця.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #41 : 15-01-2015, 22:17:09 »

Скорпіон і черепаха



Одного разу скорпіон попросив черепаху перевезти його через річку. Черепаха відмовлялася, але скорпіон таки її вмовив.
- Ну, добре, – погодилася черепаха, – тільки дай слово, що ти мене не вжалиш.

Скорпіон дав слово. Тоді черепаха посадила його на спину і попливла через річку. Скорпіон сидів смирно всю дорогу, але біля самого берега боляче ужалив черепаху.

- Як тобі не соромно, скорпіон? Адже ти ж дав слово, - закричала черепаха.
- Ну і що? – Холоднокровно запитав черепаху скорпіон. – Скажи, чому ти, знаючи мою вдачу, погодилася везти мене через річку?
- Я завжди прагну допомогти кожному, така вже моя природа, – відповіла черепаха.
- Твоя природа – допомагати всім, а моя – всіх жалити. Я зробив рівно те, що робив завжди!

Мораль: наближаючи до себе необов’язкових і непорядних людей, не ображайтеся, коли вони вас підведуть. У них така природа. Якщо сумніваєтеся в людині – тримайтеся від неї подалі. Не пускайте її в своє життя і у свій бізнес.
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #42 : 15-01-2015, 22:17:32 »

На чемпіонаті лісорубів



Завдання двох лісорубів, канадця і норвежця, було таке: повалити якомога більше дерев на своїй ділянці лісу. Часу давалося з восьмої години ранку до четвертої години вечора.
О восьмій ранку пролунав свисток і лісоруби зайняли свої позиції. Вони рубали дерево за деревом, поки канадець не підслухав, що норвежець зупинився. Зрозумівши, що це його шанс, канадець подвоїв зусилля. У 9:00 канадець почув, що норвежець знову взявся за роботу.

І знову вони працювали майже синхронно, як раптом без десяти десять канадець почув, що норвежець знову зупинився. І знову канадець взявся за роботу, бажаючи скористатися слабкістю конкурента. Так тривало цілий день. Щогодини норвежець зупинявся на десять хвилин, а канадець продовжував роботу без перерви.

Коли пролунав сигнал про закінчення змагань, рівно о четвертій годині дня, канадець був абсолютно впевнений, що приз у нього в кишені. Ви можете собі уявити, як він здивувався, дізнавшись, що програв!

- Як це вийшло? – Запитав він норвежця. – Щогодини я чув, як ти на десять хвилин припиняєш роботу. Як, хай тобі чорт, ти примудрився наробити більше деревини, ніж я?! Це неможливо.
- Насправді все дуже просто, – прямо відповів норвежець. – Щогодини я зупинявся на десять хвилин, щоб нагострити свою сокиру.

Мораль: Кожен раз, коли ви зупиняєтеся і думаєте над важливими питаннями, ви точите свою«сокиру».
Записан

monia
Саша
Модератор


Карма: +293/-0
Сообщений: 7576


Номер авто:
.png border=0 width=120>
Т4,1.9 TD ,был OK Karavan 1.3 nb

Пол: Мужской
Возраст: 45
Из: Ukraine , Киев

Регистрация: 06.07.2010


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #43 : 15-01-2015, 22:18:09 »

Індичка і бик



Індичка говорила з биком.

- Я мрію забратися на вершину дерева, – зітхала вона, – але у мене так мало сил.
- Чому б тобі не подзьобати мій послід? – Відповідав бик, – у ньому багато поживних речовин.

Індичка склювала купку посліду, і це дійсно дало їй достатньо сил, щоб забратися на нижню гілку дерева. Наступного дня, з’ївши ще, вона досягла другої гілки. Нарешті, на четвертий день, індичка гордо сиділа на вершині дерева. Там її помітив фермер і збив пострілом з рушниці.

Мораль: маніпуляції з лайном можуть допомогти вам забратися на вершину, але не втримають вас там.
Записан

Ruslan Nikolaevich K7
Модератор


Карма: +138/-0
Сообщений: 9581


Номер авто:

Запчастини на іномарки +38-097-994-26-28

Пол: Мужской
Возраст: 36
Из: Ukraine , Днепр

Регистрация: 23.05.2011


Активность за 30 дней
0%
Offline Offline

« Ответ #44 : 22-03-2015, 18:59:41 »

Это тема - одного актера?  Смеяться
Записан

Страниц: ««« 1 2 [3] 4 »»»
Украинский Кадетт Клуб  |  Главная  |  Юмор  |  Анекдоты  |  Полезные притчи. « предыдущая тема следующая тема »
    Перейти в: