От і прийшов час розповісти, вельми-шановному панству, про мого возика - Opel Kadett E 1987 р.н. у седані з мотором c16nz та 4-ступінчатою коробкою F-13.
Таким він був коли ми вперше зустрілися, а зустріч ця відбулася 13.02.11.
Як на свій немолодий вік кузов був у нормальному стані, правде це не поширювалося на інші вузли та агрегати; Мотор не заводився(по словам господаря лише невистачало акомулятора), резина слікова,салон прокурений.
Та трохи порадившись з батьком вирішили вписатися на цю пригоду.
Забирали возика наступного дня. Дива не сталося-із акумом мотор не ожив, а виштовхавши машину з гаража і почепивши на мотузок , з*ясувалося що гальмів також майже не було.
І досі не збагну, як тоді вдалося протягнути машину 15 кілометрів по грунтовим дорогам в 20 градусний мороз
Під час ревізії мотора з*ясувалася причина його хвороби: застуканий колінвал, прогорівший клапан, і нереальний еліпс і гільзах.
Вирішили не грати в лотерею та реставрувати рідний мотор(зараз розумію, що це була не найкраща ідея )Ця радість обійшлася в 1000$
Потім почалися танці з бубном над електрикою, було дуже багато відірваних проводів.
Та з рештою метал почав піддаватися-кадя ожив.
Та як то кажуть - Не довго музика грала. Після першого виїзду, проїхавши 500 метрів, заклинила коробка і було вирішено брати 5-ступку.
Ці перепетії тривали трохи більше місяця, і після цього опель більше не влаштовував мені неприєнних сюрпризів.
З того часу було замінено всі резинки ходової, передні стійки,задні амортизатори, пружини, встановлено кеди OZ, Lcd панель, бортовик від Mish і ще багато всіляких дрібниць.
Тому стану в якому машина заходиться зараз, я певною мірою завтячую, Вам - Кадетоводам, що допомагали мені коли запчастинами, а коли порадами та влучними зауваженнями.
Дякую усім. Приймайте у дружну родину
і мого седана
Перше фото